Гідроізоляція ванної кімнати під плитку: покрокова інструкція з нанесення своїми руками гідроізоляції на підлогу у ванній кімнаті.
Мабуть, ні для кого не секрет, що у ванній кімнаті є місця, які потребують захисту від води. В основному це стосуватиметься зони навколо ванни, умивальників та душових піддонів. Давайте розглянемо, як захистити ванну від води та вологи. Ванна кімната зазвичай обробляється керамічною або кам’яною плиткою. Причому плитку кладуть не лише на підлогу, а й на стіни. Вони можуть бути як до стелі, так і лише до певної висоти.
Хоча здається, що облицювання кахлем повітронепроникне, це не зовсім так. Вода може проникнути під плитку через затирочну сітку. Особливою небезпекою є пошкодження плиткового покриття, що призводять до виникнення тріщин або порожнин.
Це особливо небезпечно, коли стіни оздоблені або збудовані з гіпсокартону — а стіни з тривалим та інтенсивним зволоженням можуть почати набухати, що, звичайно, матиме фатальні наслідки для наклеєної на них плитки.
Тому у ванній кімнаті найкраще зробити гідроізоляцію. Якщо немає можливості охопити все приміщення, принаймні можна зосередитися на найбільш схильних до впливу води частинах — на підлозі, навколо ванни, біля дитячого басейну, над умивальником.
=”/wp-content/uploads/rtyvhg_1381.jpg”>
Рідка фольга та стрічка для гідроізоляції
Для гідроізоляції під плитку використовується так звана рідка плівка. Це спеціальна гідроізоляційна маса, яка продається у пластикових відрах.
Вона створює гнучке, щільне покриття, на яке можна приклеювати плитку за допомогою клею класу C2/S1, який призначений для використання на гнучких основах з низькою поглинаючою здатністю.
Фольга наноситься на суху чисту поверхню стін та підлоги. Коли основа стане всмоктувальною, її варто попередньо загрунтувати. Після ґрунтування зачекайте 24 години, коли все висохне.
- Рідку фольгу спочатку необхідно ретельно перемішати. Розподіляється валиком або пензлем.
- Товщина одного шару гідроізоляції, виконаного таким чином, повинна бути не менше 1 мм.
- Більшість виробників рекомендують наносити масу двічі з інтервалом о 6 годині.
- Кутові стики між стінами та підлогою вимагають додаткового армування.
- Тут шар фольги піддається особливо сильним деформаціям. Тому на ці місця наклеюється спеціальна стрічка із крейдованої поліефірної тканини.
Ізолента приклеюється до свіжого шару фольги та покривається ним, щоб вона не стирчала на поверхні. Стрічки стикуються з нахлестом 10 см. Разом зі стрічкою купуються спеціальні ущільнювальні манжети для гідроізоляції водостоків у підлозі або проходів труб через стіни та підлогу.
Манжети кріпляться так само, як і тасьма. Зміцнення плитки на захищену таким чином основу можна розпочинати через 24 години.
Щільні та чисті з’єднання у ванній
Для гідроізоляції ванної також варто використовувати спеціальний розчин для швів, яким можна зробити водостійкі шви. Тоді вони не вбиратимуть воду.
- Для затирання плитки краще використовувати спеціалізовані розчини, що містять біоциди.
- На виготовлених із них поверхнях не утворюється цвіль.
У кутах стін, біля ванн, умивальників та душових піддонів, а також у місцях зіткнення облицювання з іншими матеріалами (наприклад, дзеркалами) мають бути виконані міцно гнучкі з’єднання із санітарного силікону. Він також може містити біоциди, щоб на стиках з нього не з’являлася пліснява.
Герметизація поверхні
Одним із найпопулярніших рішень є спеціальні маси, відомі як рідкі плівки, які підходять для нанесення на стіни та підлогу. Це рідка маса на основі полімерних дисперсій та наповнювачів з додаванням модифікуючих агентів.
Гідроізоляційний склад дозволяє отримати безшовні, гнучкі поверхні, гарантуючи найкращу герметичність. Їх наносять на стіну або підлогу малярним валиком чи пензлем.
- Перевага такої гідроізоляційної маси полягає в тому, що вона не тільки захищає від води та вологи, забезпечуючи поверхні достатню проникність.
- Системні рішення пропонують різні типи манжет та кутів, а також так званий ізоляційний шнур, яким ми герметизуємо керамічну плитку та компенсаційні шви.
Якщо ми плануємо використовувати теплу підлогу у ванній, герметизуючий склад має бути виготовлений із фольги, стійкої до високих температур.
< "/wp-content/uploads/rtyvhg_1725.jpeg">
Підготовка основи
Щоб гідроізоляція ефективно захищала наш інтер’єр, покриті нею поверхні необхідно правильно обробити. Стіни та підлогу необхідно ретельно очистити та вирівняти, видаливши подряпини та порожнечі.
- Очищаємо залишки від пилу та пилу та знежирюємо їх поверхню.
- Якщо ми ремонтуємо кімнату, ми також повинні видалити старі шари фарби та переконатися, що ніде немає вогнищ цвілі.
- За наявності таких вогнищ ми можемо видалити їх фунгіцидними препаратами.
На сухі та правильно загрунтовані поверхні наносимо гідроізоляцію, щоб вони не вбирали препарат.
Утеплювач для керамічної плитки
На заздалегідь підготовлену поверхню наносимо гідроізоляцію. Масу спочатку потрібно ретельно перемішати у відрі, а потім розподілити по стіні та підлозі за допомогою валика або кисті.
- Щоб повністю впоратися з поставленим завданням, товщина маси повинна бути не менше 1 мм.
- Найкраще наносити його шарами, повторюючи дію двічі, з інтервалом не менше 6 годин.
Герметизація кутів та компенсаторів
Це найвідповідальніші точки гідроізоляції. Щоб їхня герметичність була такою ж гарною, як на прямій поверхні, необхідно доповнити їх спеціальною ущільнювальною стрічкою для кутів.
- Це матеріал із поліестеру зі спеціальним покриттям.
- Наклеюється на шар свіжої фольги з досить довгим нахлестом (мін. 10 см).
- Потім зафарбуйте стрічку шаром рідкої фольги, щоб вона добре прилягала до основи.
Ця операція вимагає особливого догляду за стиками стін з гіпсокартону, які найбільш схильні до несприятливого впливу вологи.
Укладання плитки
Це останній етап обробки ванної кімнати. Укладання плитки на утеплену поверхню можна приступати через 24 години.
Для склеювання використовуємо клеї класу C2/S1. Ці препарати призначені для використання на гнучких поверхнях.
Фото гідроізоляції ванної кімнати під плитку
