Технологія підготовки поверхні під укладання плитки
Висока гнучкість при механічних навантаженнях викликає просідання матеріалу, його деформацію, що призводить до відшарування та розтріскування облицювального покриття. Щоб уникнути розшарування, підвищують жорсткість дерев’яної плити за рахунок особливостей її монтажу на поверхню.
- Під час підготовки основи до монтажу ДСП та ОСБ, ретельно демонтують попередні старі підлоги, всі види утеплювачів, залишки шпалер, клейових складів.
- Монтаж плит проводиться на рівну, підготовлену за допомогою стяжки бетонну основу.
- Усувають перепади поверхні понад 2 мм на м2, нерівності, западини, бугри.
- На всю поверхню повністю висохлої стяжки укладають гідроізоляційний шар із поліетиленової плівки.
Якщо деревно-стружкова плита укладається на дерев’яні лаги, відстань між ними не повинна бути більше 20 см. Це забезпечить жорсткість покриття, дозволить уникнути деформації при встановленні меблів та пересуванні людей.
- Рекомендована товщина плити для встановлення на стіни 1,2-2 см, для підлоги від 1,5 см до 3 см.
- Під час монтажу на стіни робиться каркас з дерев’яних брусків, рейок або планок, контролюють перепади за допомогою монтажного рівня.
- На підлогу плити монтують на бетонну або дерев’яну основу, між дошками для економії матеріалу можна залишати зазори.
- Стики плит між собою повинні припадати на середину дошки та не повинні провисати.
Прикручують ДВП та ОСБ саморізами, дюбелями, шурупами, стежачи, щоб капелюшки кріплення були повністю втоплені в матеріал і не виступали на поверхні.
Між плитами та стіною залишають зазори до 5 мм завширшки для нівелювання теплового розширення, що виникає при підвищенні температури у літній час. Зазори та заглиблення від загвинчування шурупів ретельно закладають шпаклівкою.
