Затирання швів своїми руками: покрокова інструкція + фото з описом, як правильно затирати прямі та кутові шви

Затирання швів своїми руками: вчимося, як затирати шви підлогової та настінної плитки. Підготовка поверхні, суміші та матеріалів

Під час проведення будівельних робіт важлива акуратність працівників. Тому особлива увага приділяється кладці плитки, зокрема затирці швів. Робота не складна, але копітка і тривала. Від правильності дотримання технології затирання залежить акуратність зовнішнього вигляду поверхні та термін служби кахлю.

Яке затирання вибрати

Перш ніж приступати до затирання, важливо правильно визначитися з її видом. Сучасна оптова та роздрібна торгівля пропонує безліч варіантів затирок.

Якісний компонентний склад робить дизайн естетично привабливим, не допускає утворення цвілі та грибків.

Для домашнього ремонту будівельні магазини пропонують 2 варіанти затирок: цементні та епоксидні.
Перед вибором будматеріалу важливо враховувати призначення приміщення, вид робіт (зовнішні або внутрішні), рівень вологості та інші критерії.

Цементні

Універсальний різновид затирання, рекомендований фахівцями для внутрішніх та зовнішніх робіт. Головною речовиною у компонентному складі є цемент. У продажу виріб представлений білими та сірими кольорами.

Для підвищення міцності матеріалу фахівці рекомендують купувати цементні затирання з додаванням пластифікаторів та мікрокальцитів. Будматеріал простий у використанні.

Легко розлучається водою та іншими матеріалами. Доступність та універсальність цементного затирання – головні переважні характеристики. Завдяки їм товар затребуваний та популярний серед покупців.

Поряд із цим цементні затирання мають деякі недоліки:

З піском матеріал застосовується при швах до 0,5 см;
Якщо до складу входить наповнювач – шов має бути в межах 0,2-0,5см;
Склад не рекомендується для затирання глазурованої плитки, оскільки великі фракції можуть пошкодити поверхню;
Матеріал не стійкий до хімічної дії, при постійному контакті шви швидко руйнуються.

Облік зазначених факторів дозволить не помилитися з вибором матеріалів, зробить затирання якісним та довговічним.

Епоксидні

З переваг та переважних характеристик матеріалу виробники та професіонали виділяють такі:

Епоксидні затирки – універсальний матеріал, який не боїться вологи, стійкий до негативного впливу ультрафіолету;
Затирання має тривалий термін служби – зберігає початкові характеристики протягом 50 років;
З матеріалом можуть працювати новачки, труднощів із затиранням не виникає.

З невеликих мінусів варто відзначити складність змивки (при прострочення термінів, вказаних в інструкції виробника).

Важливо! Якщо змивка прострочена, необхідно купити розчинник, захисну маску та акуратно обробити складом поверхню. Вода в цій ситуації не найкращий помічник.

Підготовчий етап затирання

Перш ніж приступити до затирання необхідно:

Визначитись з колірними відтінками: настінна затирка повинна йти в тон плитки, підлогова – на 2 тони світліша або темніша, для кераміки слід користуватися світлими затірками, такі ж рекомендовані для стін;
Купити необхідні інструменти: для затирання швів знадобиться основний матеріал, кілька видів ємностей, кисті, канцелярський ніж, губка, міксер для перемішування будівельної суміші, гумові шпателі (з твердої гуми), затиральна терка та достатня кількість чистої води;
Ознайомитись з інструкцією виробника: затирання швів своїми руками проводиться відповідно до інструкції, в якій зазначено обов’язкову чистоту інструментів, рук, у приміщенні, з метою попередження затвердіння суміші, затирання розводиться маленькими порціями.

Важливо! Для цементного затирання термін зберігання становить 120 хвилин, для епоксидної – 30 хвилин. Якщо суміш затверділа, розбавляти її заборонено. Ігнорування зазначеного факту призводить до втрати первинних характеристик.

Затирання швів своїми руками (покрокова інструкція)

Першим етапом, від якого залежить подальший вид плитки, є підготовчим.

Головними моментами етапу є наступні.

Мінімальний проміжок між укладанням кахлю та затиркою становить тиждень. Інакше після висихання клею може статися усадка.
Оброблювані шви повинні бути чистими. Сміття і пил забираються спеціально підготовленим пензликом. Перед початком робіт новикам рекомендовано прибирати хрестики-фіксатори. На жаль, лише професіонали можуть замаскувати їх за допомогою затірки. Початківцям ця робота не під силу.
За наявності клею на стиках, матеріал акуратно забирається канцелярським ножем. Найкращим варіантом усунення клею є своєчасна обробка поверхні вологою ганчіркою.

Етапи затирання швів

Технологія затирання швів залежить від виду поверхні, на якій укладена плитка.

Затирання проводиться таким чином:

Невелика кількість матеріалу набирається на шпатель і вкладається в поглиблення у горизонтальному напрямку;
Затирання вздовж шва розрівнюється гумовим шпателем середньої жорсткості, робота інструментів дозволяє усунути наявні порожнечі;
Для передчасного пересихання матеріалу рекомендовано проводити роботи на площі не більше 1–2 м²;
Після схоплювання матеріалу надлишки затирання забираються губкою, розгладжування швів проводиться круговими рухами (рух уздовж лінії може призвести до руйнування слабко висохлих швів);
Етап розрівнювання – найкращий для заповнення затиркою раніше втрачених швів;
Під час роботи теркою суміш заповнюється в поглиблення інструментів під 30 градусів по діагоналі (частота проходження терки поверхнею становить 2-3 рази).

Під час роботи з цементним матеріалом оброблювана поверхня повинна попередньо змочуватися. Додаткова кількість вологи збільшує адгезивні характеристики затирання.

Робота епоксидними сумішами проводиться на сухих поверхнях. Наявність порожнин у поглибленнях перевіряється за допомогою спеціальних шпателів. Якщо інструмент не входить до зазору, значить у поглибленні відсутні порожнечі.

Надлишки матеріалу забираються м’якою губкою. Плитка витирається. За рівнем затирання має бути трохи нижче поверхні плитки.

Останній етап затирання

У завершенні затирання проводяться очищення облицювального матеріалу. Її можна зробити вологим та сухим способом. Вологий проводиться за півгодини після заповнення поглиблень.

Для цього вологою губкою протирається робоча поверхня.
Вказаний спосіб є переважним, оскільки дозволяє визначити нерівності та інші недоліки, а також своєчасно виправити їх.
Поліровка ганчір’ям та обробка простору протигрибковим матеріалом – заключні етапи очищення облицювального матеріалу вологим способом.