Укладання плитки на ДСП та ОСБ: як правильно приклеїти, чим обробити і чи можна класти плитку на фанеру чи OSB-плиту

Укладання плитки на ДСП та ОСБ: покрокова інструкція, як покласти та чим приклеїти кахель + схема підготовки поверхні

Зробити свій будинок теплим, затишним, енергозберігаючим – мрія кожного забудовника. Використання сучасних матеріалів для утеплення стін та підлоги дозволяють вирішити питання економії енергоносіїв. ДСП і ОСБ мають низьку теплопровідність, високу звукоізоляцію і сприяють створенню в приміщенні оптимальної вологості.

Їх широко використовують при внутрішній обробці, але вони мають непривабливий зовнішній вигляд.

Виникає закономірне питання: чи можна поверхню деревно-стружкових плит облицьовувати плиткою? Можна, але для цього необхідно врахувати три технологічні особливості при укладанні плитки на ДСП та ОСБ.

Особливості деревинно-стружкових плит

ДСП та ОСБ плити виготовляють із деревної стружки довжиною до 15 см методом пресування. У ролі сполучного використовують формальдегідні смоли з додаванням до 8-15% наповнювачів, які підвищують вологостійкість деревини.

В орієнтовано-стружковій плиті (OSB) волокна розташовані шарами, перпендикулярними один одному. Це дозволяє підвищити міцність виробу на вигин утричі.

Плити мають властивості деревини, вони збільшуються у розмірі при підвищеній вологості, набухають, коробляться, розшаровуються. Від вогкості на поверхні утворюється цвіль, грибок, що викликає її гниття. Тому їх не можна використовувати у приміщеннях із підвищеною вологістю.

Властивості плит:

Низька вологостійкість, вологість досягає 15%,
Збільшення до 30% розмірів під час набухання,
Висока міцність на розрив,
Боїться механічних пошкоджень,
Підвищена гнучкість,
Низька теплопровідність,
Висока звукоізоляційна та шумопоглинаюча здатність.

Дерев’яні плити міцні, жорсткі матеріали, але мають підвищену гнучкість. Тому їх укладати доцільно на рівне бетонне покриття або жорстко фіксувати на каркас стіни.

Технологія підготовки поверхні під укладання плитки

Висока гнучкість при механічних навантаженнях викликає просідання матеріалу, його деформацію, що призводить до відшарування та розтріскування облицювального покриття. Щоб уникнути розшарування, підвищують жорсткість дерев’яної плити за рахунок особливостей її монтажу на поверхню.

Під час підготовки основи до монтажу ДСП та ОСБ, ретельно демонтують попередні старі підлоги, всі види утеплювачів, залишки шпалер, клейових складів.
Монтаж плит проводиться на рівну, підготовлену за допомогою стяжки бетонну основу.
Усувають перепади поверхні понад 2 мм на м2, нерівності, западини, бугри.
На всю поверхню повністю висохлої стяжки укладають гідроізоляційний шар із поліетиленової плівки.

Якщо деревно-стружкова плита укладається на дерев’яні лаги, відстань між ними не повинна бути більше 20 см. Це забезпечить жорсткість покриття, дозволить уникнути деформації при встановленні меблів та пересуванні людей.

Рекомендована товщина плити для встановлення на стіни 1,2-2 см, для підлоги від 1,5 см до 3 см.
Під час монтажу на стіни робиться каркас з дерев’яних брусків, рейок або планок, контролюють перепади за допомогою монтажного рівня.
На підлогу плити монтують на бетонну або дерев’яну основу, між дошками для економії матеріалу можна залишати зазори.
Стики плит між собою повинні припадати на середину дошки та не повинні провисати.

Прикручують ДВП та ОСБ саморізами, дюбелями, шурупами, стежачи, щоб капелюшки кріплення були повністю втоплені в матеріал і не виступали на поверхні.

Між плитами та стіною залишають зазори до 5 мм завширшки для нівелювання теплового розширення, що виникає при підвищенні температури у літній час. Зазори та заглиблення від загвинчування шурупів ретельно закладають шпаклівкою.

Підготовка поверхні плит під укладання плитки

Деревно-стружкові плити мають гладку, рівну поверхню за рахунок клейового складу, яким просочується стружка. Вона має низьку адгезію і високу вологовбируючу здатність.

Для усунення цих недоліків, поверхню плит покривають ґрунтовкою, попередньо обробивши наждачним папером. Шорсткий верхній шар забезпечить глибоке проникнення ґрунтовки і підвищить зчеплення клейового складу з плитою.

Грунтовка глибокого проникнення наноситься двома шарами.Використовують алкідні, поліуретанові та силіконові ґрунтовки з кварцовим наповнювачем, які роблю поверхню шорсткою, підвищують вологостійкість, а антисептики перешкоджають розвитку цвілі.

Для збільшення жорсткості та покращення зчеплення плитки з поверхнею плит, дерев’яний матеріал армують полімерною або металевою сіткою.
Її монтують за допомогою металевих скоб будівельним степлером внахлест до 5 см.

Сітку ретельно покривають шаром шпаклівки або рідкого клею, стежачи щоб він рівномірно розподілявся по поверхні, не залишаючи перепусток, покривши капелюшки від саморізів і ребра осередків, що виступають.

Особливості вибору плитки

При виборі плитки враховують її лінійні розміри, вологопоглинаючу здатність та міцність на вигин. Від цих показників залежить надійність та довговічність облицювального покриття.

Вологопоглинання плитки не повинно перевищувати 3%. При підвищеній вологості розміри облицювального матеріалу не змінюються, але збільшується вага, що призводить до підвищення навантаження на клейове з’єднання. При облицюванні ДСП та ОСБ віддають перевагу глазурованій плитці, керамограніту, клінкерній керамічній плитці з ущільненою структурою та дрібними порами, монокоттурі з білої глини.
Лінійні розміри плитки для стін та підлоги не повинні перевищувати 30 см, ідеальний варіант для облицювання деревинно-стружкових плит – мозаїка з параметрами від 2Х2 см до 10Х10 см, керамічна глазурована плитка 15Х15 см, 20Х15 см, 20Х20 полімерна плитка, плитка зі скла підійде для обробки стін кухні, ванної, коридору.
Міцність на згин характеризує здатність покриття витримувати механічні навантаження. У всіх видів кахлю відсутній згинальний момент, при великому навантаженні він тріскається, а якщо в клейовому складі утворилися порожнечі, то він може луснути при натисканні каблуком, натиску ніжкою столу або при ударі кухонним приладдям. Тому для плитки з водопоглинанням не більше ніж 3% міцність становить 39 Н/мм2.

Якщо врахувати нюанси вибору та вимоги до кахлю, можна сміливо облицьовувати ДСП та ОСБ.

Особливості вибору клею

Від виду клею залежить міцність зчеплення двох різнорідних поверхонь. Звичний клей на основі портландцементу не підходить для облицювання кахлем плит ДСП та ОСБ.

Види клейових складів для облицювання плит:

На основі епоксидних смол випускають клей з високою в’язкістю, малою усадкою, високою еластичністю суміші, яка утворює тонку міцну плівку після висихання та високими вологовідштовхувальними властивостями.
Поліуретановий синтетичний еластомер забезпечить міцне надійне з’єднання плитки з будь-якою поверхнею, включаючи ДСП та ОСБ плити.
Клей на основі акрилатів.
Полівінілацетатний клейовий склад з додаванням пластифікаторів, стабілізаторів та затверджувачів.

Головна умова для клейового складу – забезпечити надійне з’єднання різнорідних матеріалів, створити вологовідштовхувальний бар’єр, мати високу адгезію.

При врахуванні трьох особливостей технології облицювання плиткою ДСП та ОСБ листів та дотриманні рекомендацій щодо укладання, ви отримаєте міцне, довговічне покриття, яке довгі роки радуватиме господарів житла.