Як приклеїти кахельну плитку, що відвалилася: на підлозі і стіні, на кухні, у ванній, на бетон, гіпсокартон, цементну і деревяну основу


Необхідні інструменти

Фрагментне зношування кахельної обробки може запросто обернутися капітальним ремонтом. Тому кріпити плитку, що впала, рекомендується оперативно.

Для цього знадобляться такі інструменти:

  • Зубчастий, накидний, звичайний та гумовий шпателі;
  • Гумова киянка;
  • Стамеска;
  • Рівень;
  • Малярна кисть;
  • Монтажні хрестики;
  • Наждачний папір різної зернистості;
  • Щітка та ганчір’я;
  • Ємності для роботи з розчином.

При обвалі кутової плитки та її можливому розтріскуванні доведеться використовувати плиткоріз. Але перш ніж братися за верстат, необхідно придбати кахель потрібної серії або максимально схожий аналог.

Цілком можливо, що стирати затверділий шар клею доведеться щіткою, насадженою на електродриль або перфоратор.





Вибір витратного матеріалу

Зокрема йдеться про речовину, яка буде використовуватися для зчеплення плитки з поверхнею стіни-підлоги.

Сьогодні таких витратних матеріалів є досить багато:

  • Силіконові герметики;
  • Рідкі цвяхи;
  • Сипучі речовини;
  • Цементний розчин (не плутати з клейовим розчином, який готується із сипких речовин).

Цементний розчин є бюджетним варіантом, тому він підходить переважно для реставрації підлогового оздоблення всередині промислових та комерційних приміщень.

Сипучі склади – аналог цементного розчину. Їх склад передбачає стабілізатори та клей для швидкої та якісної адгезії. Силіконові герметики мають стан гелю або пасти, яка після нанесення швидко твердне. Друга перевага таких складів – високий рівень герметичності.

Залишається тільки вибрати продукцію визнаних марок (наприклад, Ceresit, Knauf, Unis). Рідкі цвяхи – ті самі силіконові герметики. Проте через малий обсяг т.зв. цвяхи використовуються точково.

Такий підхід заощаджує витрати суміші, але погіршує якість зчеплення. Втім, для присадки окремих шматків плитки рідкі цвяхи є відповідним рішенням.