Особливості укладання плитки на фанеру
Фанеру виготовляють склеюванням тонких шарів деревини, отриманих струганням – шпону. Зрізи мають у своєму розпорядженні так, щоб волокна в сусідніх шарах були взаємно перпендикулярні.
Таке чергування забезпечує виробу високу механічну міцність. Товщина фанерного листа залежить від кількості листів.
- До складу деревини входять смоли; вони сприяють підвищенню міцності з’єднань між шарами, підвищують захист від вологи.
- При її тривалому впливі деревина набухає, фанера розшаровується, при подальшому висиханні втрачає міцність, кришиться.
Тому вологостійкість – ключова вимога до фанери. Найкраще використовувати її в сухому приміщенні, далеко від джерел випаровування.
Для підвищення вологостійкості матеріал обробляють водовідштовхуючим хімічним складом. Деревина горить, тому листи фанери просочують антипіренами.
Наявність смол на поверхні знижує адгезію; для зменшення її впливу перед укладанням плитки знежирюють фанерну поверхню.
